Tsjuktsjisk
Tsjuktsjisk eller luoravetlansk er eit tsjukotko-kamtsjatkisk språk som blir tala av tsjuktsjarar i Russland.
Tsjuktsjisk лыгъоравэтльан йилйил | ||
Klassifisering | Tsjukotko-kamtsjatkisk Nordlege | |
Bruk | ||
Tala i | Russland | |
Tsjuktsjisktalande i alt | 7 000 | |
Skriftsystem | Kyrillisk | |
Språkkodar | ||
ISO 639-3 | ckt |
Ortografi
endreTsjuktsjisk blir skrive med det kyrilliske alfabetet, med tre bokstavar som ikkje finst i den russiske versjonen av alfabetet, nemleg bokstavane ӄ ԓ ӈ,
Det moderne alfabetet for tsjuktsjisk:
А а | Б б | В в | Г г | Д д | Е е | Ё ё | Ж ж | З з | И и |
Й й | К к | Ӄ ӄ | Л л | Ԓ ԓ | М м | Н н | Ӈ ӈ | О о | П п |
Р р | С с | Т т | У у | Ф ф | Х х | Ц ц | Ч ч | Ш ш | Щ щ |
Ъ ъ | Ы ы | Ь ь | Э э | Ю ю | Я я | ʼ |
Grammatikk
endreMorfologi
endreSubstantiv
endreSubstantiv i tsjuktsjisk blir bøygd i ti kasus. Substantiva er delt inn i tre bøyingsklasser, alt etter fleirtal finst berre for absolutiv (1. deklinasjon), obligatorisk for alle kasus (2. deklinasjon), eller valfritt i ikkje-absolutive former (3. deklinasjon). Skilnaden er eit resultat av animasitetshierarkiet.
1. deklinasjon: fellesnamn som refererer til andre ting og omgrep enn menneske
2. deklinasjon: eigennnamn som refererer til menneske, fellesnamn som refererer til eldre slektningar, pronomen som refererer til menneske
3. deklinasjon: fellesnamn som refererer til andre menneske enn eldre slektningar
тумгын "kamerat".
Kasus | sg |
---|---|
Absolutiv sg | тумгы-н |
Absolutiv pl | тумгы-т |
Ergativ-instrumentalis | тумг-э |
Lokativ | томгы-рык |
Statisk lokativ | тумгы-к |
Ablativ | томг-эпы |
Dativ-allativ | томг-эты |
Designativ | тумг-у |
Kjelder
endreBibliografi
endre- Асиновский А.С. Консонантизм чукотского языка. Л., 1991.
- Богораз В.Г. Луораветланский (чукотский) язык // Языки и письменность народов Севера. М.; Л., 1934, ч. 3.
- Богораз В.Г. Луораветланско-русский (чукотско-русский) словарь. М.; Л., 1937.
- Вдовин И.С. Очерки истории и этнографии чукчей. М.; Л., 1965.
- Володин А.П. Проспект описания грамматики керекского языка (чукотско-камчатская группа) // Языки народов Сибири. Грамматические исследования. Сборник научных трудов. Новосибирск, 1991.
- Инэнликей П.И. Словарь чукотско-русский и русско-чукотский. Л., 1987.
- Молл Т.А., Инэнликэй П.И. Чукотско-русский словарь. Л., 1957.
- Недялков В.П. Императив в чукотском языке // Императив в разноструктурных языках. Тезисы докладов конференции: Функционально-типологическое направление в грамматике. Повелительность. Л., 1988.
- Скорик П.Я. Грамматика чукотского языка. М.; Л., 1961, ч. 1; 1977, ч. 2.
- Скорик П.Я. Очерки по синтаксису чукотского языка. Инкорпорация. Л., 1948.
- Скорик П.Я. Структура предложения в чукотском языке // Структура предложения в языках различных типов. Палеоазиатские языки. Л., 1984.
- Скорик П.Я. Чукотский язык // Языки народов СССР. Л., 1968, т. 5.
- Bogoras W. Chukchee // Handbook of American Indian Languages / Ed. by F. Boas. Washington, 1922.
- Comrie B. Degrees of Ergativity: Some Chukchee evidence // Ergativity / Ed. by F. Plank. London, 1979.
- Kampfe H.-R. u. Volodin A.P. Abriss der tschuktschisches Grammatik auf der Basis der Schriftsprache. Wiesbaden, 1995.
- Nedyalkov V.P. Degrees of Ergativity in Chukchee // Ergativity / Ed. by F. Plank. London, 1979.
Bakgrunnsstoff
endre- Morfologisk analyseprogram for tsjuktsjisk (endeleg tilstandsautomat)Denne språkartikkelen som har med Russland å gjere, er ei spire. Du kan hjelpe Nynorsk Wikipedia gjennom å utvide han.